«Найдорожче – це людське життя»


Небайдужість до чужої долі – саме ця риса є визначальною, коли йдеться про Любов Петрівну Кірієвську, голову Лохвицької районної організації партії «Рідне місто».

Мабуть, це сформувалося ще з юності, коли випускниця філологічного факультету Полтавського педагогічного інституту поїхала вчителювати до невеличкого села Васильки Великобагачанського району. Відразу на плечі молодої дівчини лягла відповідальність за дітей, хотілося не тільки поділитися з ними знаннями, прищепити любов до української мови й літератури, а й виховати хороших і добрих людей.

Загалом педагогічній діяльності Любов Петрівна віддала понад два десятиліття,  вчительську  працю  має право оцінювати, так би мовити, знизу й згори, адже половину цих років пропрацювала начальником Лохвицького районного відділу освіти. Сьогоднішні процеси трансформації шкільної освіти не проходять повз неї, принаймні Любов Петрівна висловлює своє ставлення:

– Я не у великому захваті від реформи освіти, – каже вона, – дещо робиться те, що не потрібне нині нашому суспільству. На мою думку, освіта старого зразка давала дитині міцніші знання. Сьогодні ж такий потік інформації, що відбиває бажання вчитися. А коли я дивлюся, яких українських письменників вивчають нині у школі, то мало знаходжу серед них творів, що виховували б дітей.

Роки роботи у школі, центрі соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, на посту начальника Лохвицького районного відділу освіти, пізніше у Лохвицькій районній раді стали для Любові Петрівни десятиліттями випробувань на професіоналізм, силу духу та, першочергово, на людяність.

Сьогодні вона працює завідувачкою відділу охорони праці сільськогосподарського товариства «Харківецьке».

– Доводиться вирішувати дуже багато проблем, – розповідає. – У сільському господарстві (та й у будь-якій іншій галузі) на перший план потрібно ставити людину, а не прибутки, що керівники не завжди розуміють. Тож повсякчас доводиться вимагати хоча б відповідні кошти на охорону праці.

Любов Петрівна допомагає лохвиччанам, які звертаються до неї як до очільниці районної організації партії «Рідне місто»: багато хто потребує матеріальної підтримки – партійці шукають благодійників, багатьом надають безоплатну правову допомогу. Можливість хоч якимось чином вплинути на вирішення місцевих проблем і спонукали небайдужу жінку стати до лав «Рідного міста».

– Це – партія, що пов’язана з містом, селом – місцем, де ми живемо, і дає можливість робити його кращим, – каже Любов Кірієвська. – Зараз багато у людей неприємностей, і я радію, коли бачу, що допомогла людині.

Буває, зізналась Любов Петрівна, опускаються руки, кінці з кінцями ледве сходяться (і таке трапляється – як у всіх), але опановує себе, надихається від прекрасного (вирощує багато різних квітів) – і  до людей, налаштовувати їх на оптимізм!