___________
«Люблю, щоб справа мене захопила»
Про Сергія Тарасова можна сказати, що він із нової генерації. Тієї, де живуть наповну, де не скаржаться на життя, а змінюють його, де ціна словам — результат.
Народився він (разом зі своїм братом-близнюком Юрієм) у селі Пустовійтове Глобинського району. Закінчив місцеву загальноосвітню школу із золотою медаллю (до речі, таку ж має і його брат-близнюк). Вступив разом із Юрієм на факультет менеджменту Полтавського сільськогосподарського інституту (нині аграрна академія). І вже після закінчення вищого навчального закладу кожен брат обрав свою життєву стежку.
Сергій повернувся у рідне Пустовійтове, де проживає й донині.
— Я люблю, — каже він, — щоб справа мене захопила, тоді я повністю їй віддаюся.
Так, очолюючи Глобинське відділення «Укрсоцбанку», Сергій Тарасов вивів його в четвірку кращих в Україні. А сировинну службу на Глобинському цукровому заводі, яку він нині очолює як заступник директора підприємства, «перевернув із ніг на голову», зі слів самого Сергія.
— Якщо раніше на заводі повинен був зберігатися триденний запас цукрових буряків і при цьому сировина втрачала свої властивості, гнила, то сьогодні ми на 96% працюємо за схемою «поле-завод». Адже максимально свіжі буряки — для переробки найкращі, — здається, що про технологічний процес Сергій і справді захоплено може розповідати без упину.
— У мене дуже цікава робота, — продовжує він, — це — поєднання фізичної праці й економіки.
Сергій Тарасов постійно займається самоосвітою, цікавиться новинками в технології, контролює селекцію цукрових буряків. Така жага до роботи й науковий підхід до її організації не забарились із результатом: сировинна служба Глобинського цукрового заводу посідає перші позиції серед подібних в українському агропромисловому холдингу «Астарта».
Із таким же захопленням Сергій Тарасов займається спортом. Він — чемпіон області з пляжного волейболу, класичного волейболу у віковій категорії 35+. За шістнадцять років пропустив тренування хіба що через хворобу. Одного разу навіть став чемпіоном області з більярду серед гравців-депутатів місцевих органів влади.
Більше зусиль він приділяє хіба що своїм трьом дітям — донечці й двом синам-близнюкам. Останні виграли міжнародну олімпіаду з ментальної арифметики. Вони вже давно обігнали батька у спритності усно рахувати багаторівневі приклади, а він тішиться: все, що вкладає в дітей, окупається сторицею.
І лиш із політикою у Сергія обережні стосунки.
— Я її не люблю, — зізнається.
І все ж став депутатом Пустовійтівської сільської ради.
— Я тут на варті того, щоб робота депутатів була прозорою і зрозумілою всім, – каже.
Він свідомий того, що на тих, хто займається політикою, багато виливається бруду:
— Тому що багато хто з депутатів різних рівнів тільки дере горло. Від цього немає жодного результату. Тому люди їм і не довіряють.
За переконанням Сергія Тарасова, в 90% будь-якої роботи або бездіяльності — людський чинник.
— Чому в Глобиному почали будувати спорткомплекс і покинули? А в Диканьці спорткомплекс зуміли спорудити? Чому в Семенівці дороги є, а в нас немає? Депутати не для того, щоб розвозити подарунки, а щоб дбати про свій район, місто чи село.
Сергій Тарасов, який не любить популістської політики, обрав партію «Рідне місто», очолив її Глобинську районну організацію.
— Перш за все, я дуже поважаю Олександра Удовіченка, його талант керівника. Мені також імпонує назва партії, в якій глибокий зміст: це те, що рідне кожному з нас, — місце, де ти живеш.
Сергій хоче зібрати навколо себе команду нового покоління: чесних, професійних, активних.
— Важливо, щоб вони користувались повагою серед людей, — говорить він, — У нас уже сформувалась політична рада, до якої входять фінансисти, бізнесмени – ті, хто розуміється на тому, де беруться гроші і куди їх треба вкладати. Надалі ми опрацюємо кожен округ нашого району для того, щоб знайти найкращих людей, які б змогли представити нашу партію в ОТГ, обласній раді. Я хотів би, щоб це були нові обличчя, із незаплямованою політичною репутацією. А навіть якщо хтось і був уже в політиці, то так, щоб вуса вмочив, але не забруднив.
Сергій Тарасов має досить досвіду в економіці, в політиці його шлях тільки починається. Чи стане вона одним із його захоплень? Чи об’єднає він навколо себе новітню плеяду, яка працюватиме на результат? Цитуючи Сергія, на 90% залежить від людського чинника, тобто від нього.