_________

Порядок, дисципліна і чесність

Коли Анатолія Вихора свого часу призначили головою Гребінківської райдержадміністрації, дехто насторожено сприйняв його заповзятість і принциповість.

— Так, я не всім подобався — бо не давав красти! — сміється Анатолій Віталійович.

Тому й сталося так, що за два з половиною роки державної служби він встиг зробити для району чимало. Скажімо, тоді, до 2010-го в селах Гребінківського району працювало лише 50% ФАПів. Анатолій Вихор поставив за мету відремонтувати фельдшерсько-акушерські пункти і відновити їхню роботу. В результаті в кожному селі Гребінківського району був свій ФАП.

До 200-річчя з дня народження Євгена Гребінки відремонтували районний будинок культури. У школах відремонтували харчоблоки, забезпечили їх новим холодильним обладнанням, бойлерами. А в чотирьох школах міста обладнали теплі туалети. Зробили капітальний ремонт Майорщинської загальноосвітньої школи. В Мар’янівці збудували дитячий садок, Сербинівку газифікували. Проклали нові дороги. Звісно, це не весь перелік, а лише те, що першим спало на думку.

— Ми в кожному селі щось нове зробили, — розповідає Анатолій Віталійович. — Якщо поставити за мету, то всього можна досягти. І не потрібно скаржитися на обмаль бюджетних коштів чи на президента. Рівень життя в районі чи в якійсь територіальній одиниці залежить великою мірою від місцевої влади, зокрема від керівника. Коли я був головою Гребінківської РДА, то постійно їздив до голови облдержадміністрації Олександра Удовіченка, казав: у мене є програма, давайте залучимо кошти. Олександр Васильович навіть сміявся: «Тобі все треба!» Потрібні бажання, комунікація і наполегливість. Під лежачий камінь вода не тече.

— І не потрібно говорити, що люди не хочуть жити в селі, — каже він. — Я бачу, скільки дачників приїжджає в наш район. Бажання є. Але жити в селі неможливо, тому що немає належної інфраструктури, першочергово — доріг. Були б дороги і хороше транспортне сполучення, відтік селян у міста припинився б.

Спочатку потрібно було подбати про інфраструктуру, а потім уже впроваджувати реформи — освітню, медицини тощо.

— Взагалі, будь-яку реформу згори мають доносити до людей, поки всі її не зрозуміють, – вважає Анатолій Вихор. — Візьмемо земельну. Я за те, щоб народ висловився щодо вільного продажу землі на референдумі. Щодо мене, то я за ринок землі, однак необхідно прорахувати і не допустити ризиків. Наприклад, створити державний земельний банк. Якщо людина хоче продати свій наділ, то тільки в цей банк, щоб його купила держава. А держава тоді нехай землю здає в оренду.

Порядок, дисципліна і чесність — ці якості, вважає Анатолій Віталійович, особливо мають бути притаманні тим, кого люди обирають до органів місцевого самоврядування. Адже в умовах адміністративно-територіальної реформи більшість повноважень буде саме в їхніх руках.

— Депутати обласної ради повинні правильно розподіляти кошти обласного бюджету: не потрібно давати всім потроху, а треба щось, нехай одне, умовно кажучи, зробити напевне, — каже Анатолій Вихор.

Що стосується реформування адміністративного поділу, то Анатолій Віталійович обстоює ідею неподільності району, щоб це була єдина територіальна громада, адже саме в межах району вже сформовані економічні, транспортні, культурні зв’язки.

У нього на все своя думка — і на те є підстави. Анатолій Вихор має три вищі освіти: фінансову, управлінську і юридичну. Тож фахово розбирається у всіх сферах соціально-економічного життя. Та окрім цього, володіє чеснотами, що нечасто зустрічаються нині в поєднанні, — порядністю, дисциплінованістю і чесністю.

Друзі, колеги, соратники пропонують Анатолію Віталійовичу балотуватися кандидатом у депутати Полтавської обласної ради, переконують, що це йому до снаги. Тож за ним право прийняти відповідальне рішення, а від відповідальності Вихор ніколи не відмовлявся.