______
Нині — посівна, а тому Анатолію Заславцю, у підпорядкуванні якого сім господарств Лохвицького кластеру агрохолдингу «A.G.R. Group», не до розмов. І все ж коли вдається спіймати його (у нинішній непростий час, звісно, по телефону), то бесіда, чого б не стосувалася, а обов’язково повертає до землі, де він народився, живе й працює донині. І будь-яка тема — це глибина досвіду й прагнення йти в ногу із сучаснісністю. Тому що він знає, як живе село, господарство зсередини, адже свого часу працював і головою колгоспу, й інженером з газового господарства, й інженером з охорони праці, і знає його з іншого, державницького, боку, адже був двічі головою Лохвицької райдержадміністрації.
Сьогодні, окрім основної роботи, Анатолій Заславець — депутат Лохвицької ОТГ від партії «Рідне місто». На наступних місцевих виборах знову балотуватиметься, адже є про що звітувати перед виборцями і знає, що потрібно робити далі для благополуччя земляків.
Професійна і депутатська діяльність тісно переплетені, інакше й не може бути в людини, що живе наповну й прагне змінити світ хоча б довкола своєї малої батьківщини на краще. Його думки, переконання співзвучні з принципами партії «Рідне місто» — своїм прикладом показувати, як це можна зробити.
Анатолій Заславець:
Господарства
«У Лохвицькому кластері господарства агрохолдингу «A.G.R. Group» обробляють 13 тисяч гектарів землі. Займаємося виробництвом сільськогосподарської продукції: сіємо кукурудзу, сою – основні культури і кормові. Маємо тваринницьку галузь: три ферми, де тисяча голів дійного стада ВРХ і ще стільки ж нетелів, телят тощо. 13 тисяч гектарів землі — це за колишніми мірками три добрих колгоспи. Якщо раніше в одному колгоспі в 4000 га землі працювало понад 800 працівників, то нині в нас працює 300.
Техніка імпортна, нова, навантаження і віддача від неї набагато більші, ніж від техніки пострадянських часів. Використовуємо передові технології. Нині запроваджено точне землеробство, облік через навігацію, GPRS-трекери. Відповідальність кожного спеціаліста вже інша, набагато більша.
Раніше в області (за часів керівництва В. Моргуна) була почесна книга кукурудзоводів, у неї заносили імена аграріїв, які добилися врожайності кукурудзи 70 центнерів з гектара. Це був результат, що заслуговував на Дошку пошани і навіть нагородження. Так ось, позаминулого року за рахунок передових технологій, нових сортів ми отримали врожайність кукурудзи 110 ц/га, минулого засушливого року — 90 ц/га.
Враховуючи сьогоднішні обставини, з одного боку, працівникам в умовах карантину необхідно максимально ізолюватися. З іншого, поле не жде. То ми стараємося, як казав Леонід Кравчук, між крапельками. Якщо раніше кожного ранку, а той двічі на день (адже працюємо в дві зміни: вдень і вночі) ми проводили наради, планірки, то нині ми спілкуємося віддалено, з допомогою сучасних засобів зв’язку. Ось уже три тижні ця система працює, що говорить про відповідальність кожного. Вологу ми закрили, площі під посів підготували і вже почали сіяти кукурудзу. Враховуючи наші можливості і роботу в дві зміни, ми повинні справитися за 10 днів, якщо все буде добре.»
Навчатися – постійно
«А діватись нікуди! Не в тому значенні, що якось треба жити. Я просто по-іншому не можу: якщо робити, то тільки добре. Так що потрібно освоювати нові технології. Тоді й земля буде віддачу давати.
Прогрес не стоїть на місці, технології вдосконалюються, рухаються вперед, просто доводиться цим займатися. Або ж ми, аграрії, будемо працювати, вдосконалюватися, або станемо непотрібним баластом. Обставини зобов’язують постійно навчатися. І це добре. Хоча іноді буває складно.»
Соціальна відповідальність
«Позаминулого року ми в районі першими встановили 12% плати за земельну частку — пай. Двічі на рік виплачуємо орендну плату за бажанням пайовика — чи сільськогосподарською продукцією, чи обіговими коштами.
Ми працюємо на території 12 сільських рад й однієї міської, а наші базові господарства розміщені на території трьох сільських рад. Займаємося соціальною сферою: розчистка снігу, художня самодіяльність, спортивні заходи — беремо на себе. Крім того, вирішуємо різні проблеми, що виникають в орендодавців, наприклад, даємо кошти на лікування, на весілля тощо.
Ініціатива щодо того, щоб виділяти по 50 гривень на кожний гектар сільгоспугідь — на соціальний розвиток територіальної громади, була започаткована раніше. Наше підприємство пішло далі: ми платимо 100 гривень за гектар. Тобто 1,3 мільйона гривень ми віддаємо на розвиток громад. Це жест доброї волі. Протягом року ці кошти повністю освоюють. Так ми працюємо вже 4-й рік.»
Земельна реформа
«З одного боку, як колишній голова колгоспу, який пройшов усе реформування в сільському господарстві, кажу: в жодному разі не можна продавати землю. Цьому є пояснення. Коли країна перебуває в стадії війни, коли народ зубожіє, коли ще й коронавірусна криза, за якою обов’язково слідуватиме фінансово-економічна криза, то продавати землю не можна.
З іншого боку, якщо земля вже в приватній власності, то як власнику землі можна заборонити її продавати? Є частина власників земельних паїв, які хочуть їх продати з різних причин: виїхали в місто, отримали в спадок і не користуються, не збираються працювати тощо.
І тут є «але». Чому не зробити так, щоб ці відносини купівлі-продажу держава регулювала і контролювала? Перш за все, створення земельного банку, щоб тільки держава мала право купити землю. Держава отримає податок від власника земельного паю, який її не обдурить. Окрім того, держава не обдурить власника земельного паю. Потім цю землю держава або здасть в оренду, або продасть. Коли здаватиме в оренду, то кошти за землю йтимуть у бюджет. Коли ж продаватиме, то є норми, що регламентують, скільки, кому і т. п. Тобто держава не повинна самоусунутися від цього процесу, а бути основним генератором і контролером земельних питань. У нас, на жаль, сьогодні цього в законі немає. Тому, вважаю, що до часу, коли буде відкрито вільний продаж землі сільськогосподарського призначення, потрібно прийняти відповідні зміни до закону.»
Депутатство
«Не можу я стояти осторонь, коли бачу, що десь щось не так чи потрібно допомогти, організувати щось. Був депутатом Лохвицької районної ради, міської, нині — Лохвицької ОТГ.
Буду брати участь і в наступних місцевих виборах. Це не заради того, щоб самовизначитися. Але я тут народився, виріс, працюю і живу. Мені не байдуже те, що відбувається на моїй батьківщині.»
Втілення програм має бути системним
«Коли лідер нашої партії Олександр Удовіченко був головою Полтавської ОДА, я був головою Лохвицької РДА. Це була команда однодумців, ми й нині залишаємося командою однодумців. У ті часи ми приймали важливі програми для поліпшення життя людей. Я за правонаступництво, за те, щоб прийняті програми виконували, незалежно від того, хто їх прийняв і хто тепер при владі, тому що все це має бути для людей.
У нас в районі більше 200 діючих газових свердловин, працює сім підприємств, що видобувають газ. Це добре. Але є негатив: забруднюється навколишнє середовище, розбиваються дороги. Значить, потрібна програма щодо поліпшення екологічної ситуації в районі. Необхідне залучення коштів з газового комплексу на ремонт доріг, ремонт або будівництво інфраструктурних об’єктів.
В нашому районі у колодязях 2/3 сільських громад уже немає води внаслідок буріння газових свердловин. Але ми ж не можемо зупинити роботу газовидобувної галузі, тим більше питання видобутку вуглеводнів гостро стоїть в Україні. Тому потрібно прокладати водопроводи з артезіанською водою і забезпечувати нею населені пункти.
Але втілення всіх програм має бути системним. Хто б не прийшов до влади, не потрібно перетягувати на себе ковдру, мовляв, це ми зробили. Людям однаково, їм потрібен добробут. Виконайте програми, прийняті попередньою владою, потім можна говорити, що зробимо далі ще щось.»
Школа
«Якби мене запитали, яка професія найважливіша? Я б відповів: вчитель. Бо вчитель — це майбутнє всієї країни. Як він навчить, кого, така й буде віддача.
У нашому районі є села, де вчителів більше, ніж дітей. Скажімо, в моєму рідному селі Свиридівці в школі 21 вчитель і 24 учня. Хіба можливо підготувати в таких умовах майбутні кваліфіковані кадри? Якщо ми хочемо мати гідний завтрашній день, ми повинні сьогодні забезпечити гідне навчання в школі. Нехай в районі буде кілька шкіл, але з висококваліфікованими фахівцями. А для дітей до опорних шкіл здійснювати підвіз.»
Лікарня
«У Лохвицькій районній лікарні через неправильну кадрову політику склалася така ситуація, що в ній працює третина лікарів пенсійного віку, третина через два роки піде на пенсію. Треба було залучати молоді кадри, для яких головне питання — житло. Ми в міській раді прийняли програму: кожного року з районного бюджету придбавали по дві квартири для лікарів. Якщо лікар відпрацював у ЦРЛ 5 років, може приватизувати 50% квартири, 10 років — вона повністю його. І так ми стали залучати молодих лікарів, до нас і з Донецького регіону приїхали.»
Адміністративно-територіальна реформа
«Я не в захваті від неї. Коли в нас усі сільські ради у фінансовому плані самодостатні, то навіщо їх перекроювати, об’єднувати? Тоді кошти для сільської ради протечуть крізь пальці укрупненої громади.
Але вже є перспективний план нових громад. І якщо вже цей процес незворотній, то потрібно було Лохвицький район зробити єдиною ОТГ, раз уже самого району як такого не буде. При цьому не потрібно створювати нову інфраструктуру, бюджетні установи. Так, на жаль, не трапилося. Не було організатора при владі, щоб переконати людей, що так краще. У нас, на жаль, не дивляться в завтрашній день.
Я знаю всіх підприємців нашого району, всіх голів сільських рад, зустрічаюся з ними, переконую, що можна ще все виправити, що єдина Лохвицька ОТГ — це краще.»
Напутнє
«Навіть якщо тобі дали рік, три дні для влади — зроби такий максимальний позитив, щоб тому, хто прийде потім, було легше його примножити».