.

Цього року на виборах до місцевих органів влади, що відбудуться 25 жовтня, вперше застосовують гендерну квоту. Виборчий Кодекс встановив обов’язковість її дотримання під час формування виборчих списків місцевих організацій політичних партій. Тож серед кожних п’яти кандидатів у виборчому списку мають бути щонайменше дві особи протилежної статі. Недотримання гендерної квоти у виборчому списку може бути підставою для відмови в реєстрації кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації політичної партії.

Про те, як сприйняла таку новацію, розповідає директор політехнічного коледжу Кременчуцького Національного університету ім. М. Остроградського, що в Горішніх Плавнях, Наталія Дзина, член команди політичної партії «Рідне місто»:

— Я вкладаю у слово «гендер» більше значення, ніж просто стать. І навіть більше, ніж рівний доступ, що чоловіка, що жінки, до суспільних ролей. Особисто для мене це також і доступність до можливостей користуватися всіма правами людини та основоположними свободами особам з інвалідністю, наприклад.

А що стосується політики, то тут і досі існують стереотипи щодо жінок. Прийнято вважати, що чоловіки більше зможуть зробити в цій галузі суспільного життя, а жінка — берегиня роду. Хоча саме тому, що жінка в родині щодня вирішує безліч питань, економічних, соціальних, культурних, вона здатна на багатозадачність.

І ще я не зовсім погоджуюся з тим, що питаннями охорони здоров’я жінки, наприклад, повинен опікуватися чоловік. Або чому питання материнства здебільшого теж у віданні чоловіків?

Скажу про себе. Мені свого часу прямо в очі говорили, що очолювати навчальний заклад жінка не може. І ось я очолюю навчальний заклад уже шостий рік і не вважаю, що чоловік зробив би це краще.

Так що я позитивно ставлюся до того, що в українському законодавстві застосовується у виборчих списках партій гендерна квота.