Анатолій Попельнюх – знана особистість не лише у Гадячі, а й у районі та області. І справа тут не лише в досить солідному досвіді чи високій посаді. Справа в іншому – у професіоналізмі цієї людини. І підлеглі, і вищі керівники говорять про нього коротко ─ «людина слова». А ще поважають Анатолія Федоровича за вимогливість до себе й навколишніх, здатність сприймати й учитися новому, уміння тримати дане слово, а ще шанувати землю, де народився. Які б висоти не доводилося долати, якими б вагомими не були професійні здобутки, він усе ж залишається простим і доступним, щирим і небайдужим.

Народився Анатолій Федорович 1955 року в селі Тепле Гадяцького району в сім’ї селянина. Має вищу освіту. Трудову діяльність розпочинав у рідному селі Тепле бригадиром комплексної бригади.

─ Спектр моєї діяльності досить широкий. До 1994 року, коли я створив своє підприємство, мене направляли на різні ділянки роботи, ─ розповідає заслужений будівельник України Анатолій Попельнюх. ─ Це і нафтогазова галузь, і сільське господарство, і комунальне підприємство. Спробував себе і в кріслі посадовця. Скажу, куди б мене не призначали, я завжди хвилювався, чи в мене вийде. Так само я хвилювався, чи вийде у мене буди обласним депутатом. Думаю, що вийшло, бо можу впевнено перелічити все те, що зроблено за моєї безпосередньої ініціативи чи участі. Щоб там не говорили, та добрі справи пам’ятатимуть довго. Якщо це справді робота, а не спроба лише здобути популярність. За популярністю такого роду, якої, на жаль, зараз багато, не женуся. Вважаю, що робота депутата на всіх рівнях дуже почесна й відповідальна.